Засадити ділянку хвойними деревами раніше було звичайною справою. Згодом така стандартна одноманітність набридла, багато хто захопився екзотикою і забули про вічнозелені рослини. Проте не використовувати хвойні рослини у наших кліматичних умовах – це приректи себе на споглядання похмурого саду протягом щонайменше півроку.
Але й повернення до старої формули теж не вихід, тому потрібен новий погляд на хвойні дерева та чагарники, який розглядатиме їх у ракурсі фону або обрамлення змішаного саду.
Не треба забувати, що у хвойних маса переваг:
– вічнозелені рослини прикрашають сад цілий рік;
– хвоя на відміну від листя не обсипається (крім модрини), а отже, не потрібно її прибирати;
– немає обов’язкової необхідності коригувати форми крон за допомогою підрізки, оскільки у хвойних вони самі по собі різноманітні та досконалі;
– хвоя насичує сад ароматом, який приємний абсолютно всім.
Влітку хвойні створюють відмінний фон для квітучих рослин. Зокрема, ялівці (горизонтальний, лежачий, канадський) добре підійдуть для клумб та альпійських гірок.
Сьогодні можна купити величезну кількість хвойних рослин, які відрізняються розмірами, формою, а також колірним відтінком (темно-зелені, світло-зелені, сріблясті, блакитні і т.д.). Є навіть рослини із золотистою хвоєю, які виявляють цей колір навесні, або зберігають його до кінця сезону. При цьому, загалом, насиченість кольору більшою мірою притаманна хвойним рослинам, що виростають на сонці, а не в тіні.
Варіанти вдалих поєднань із хвойними рослинами
У теплий сезон хвойні рослини створюють фон для листяних рослин, тому розташовувати їх у саду потрібно за схемою якогось «каркасу».
У класичних поєднаннях присутні комбінації з перстачем, кизильником, барбарисом, строкатою спіреєю.
Хвойні також ефектно поєднуються з форзицією, азалією, гортензією, рододендронами, кольвіцією, вейгелою, папоротями та рослинами з декоративними квітами. Вдало виглядають на фоні хвої флокси, іриси, лаванда, папороті, первоцвіт.
Не менш цікаво з вічнозеленими деревами виглядають кущі троянд. Хвоя приховує колючі пагони, коли на тих ще немає листя. Після опадання листя хвоя виходить на перший план, роблячи сад привабливим весь холодний період, коли листяні рослини перебувають у стані спокою.
Чого потребують хвойні?
Як і для всіх рослин, хвойним необхідне світло, відповідний грунт і волога. Проте деякі види вимогливі ще й до якості повітря. Розглянемо все по черзі.
Грунт
Для більшості хвойних дерев найбільш сприятливим є родючий, вологий і кислуватий ґрунт. Але в той же час вони більш-менш добре почуватимуться на звичайній садовій землі або навіть у піску з невеликою кількістю гумусу. А ось велика кількість глини для хвойних небажано, так само як і перенасиченість вологою. Винятками є лише кипарис болотяний, який пристосований до таких умов.
Найкапризнішим видом щодо складу ґрунту є ялиця. Це дерево не переносить спеки і посухи, але чудово почувається поблизу водойм, оскільки віддає перевагу вологому повітрю. Хоча до такого виду як ялиця каліфорнійська все вищенаведене не відноситься, вона прекрасно росте і на бідних ґрунтах, і в посушливих районах. З каліфорнійської ялицею можна висаджувати блакитні (колючі) ялини та сосни.
Найменш вибагливим до складу ґрунту є ялівець. Ця рослина здатна прижитися навіть у неродючому сухому ґрунті.
Світло
Сосна, ялина, модрина, ялівець і рослини з різнокольоровою хвоєю віддають перевагу тільки добре освітленим ділянкам. Всі інші види можуть рости й у півтіні. Винятками є мікробіота та тис, які чудово переносять навіть глибоку тінь.
Повітря
Для нормального розвитку більшості хвойних якість повітря відіграє важливу роль. На це мало хто звертає увагу, однак саме запилене та брудне повітря є причиною гальмування росту вічнозелених рослин. Міські умови найкраще переносить сосна, модрина та ялівець. Ялиця ж від брудного повітря буквально задихається, тому краще висаджувати її за містом.
Посадка та догляд
Зовнішній вигляд та здоров’я рослин багато в чому залежить від якості посадкового матеріалу. Купуючи саджанці, потрібно насамперед звертати увагу на те, щоб їхні крони мали правильну форму, а хвоя – насичений колір. Якщо це рослини в контейнерах, то через отвори повинні бути добре видно молоді коріння, проте важливо, щоб вони не були сплетені під контейнером. Грунт при цьому має бути вологим.
Навесні та восени у продажу можна часто зустріти саджанці із земляною грудкою, взяті з розплідника. Вибирати в такому випадку потрібно рослини, у яких цей ком найбільший.
При посадці хвойних слід витримувати мінімальну дистанцію. Для дерев – це 3-5 метрів, для чагарників – 1-3 метри, для ґрунтопокривних – 2-3 рослини на 1м².
Переваги рослин у контейнері – можливість висаджувати їх із весни до осені. Рослини із земляною грудкою можна висаджувати тільки з середини квітня по середину травня, або з середини серпня по середину жовтня. Важливо враховувати, що хвойні рослини повністю не переходять у зимовий стан спокою і до холодного періоду повинні вкорінитися у грунті.
Яма для посадки рослини з земляною грудкою повинна бути вдвічі ширша останнього. Перш ніж опустити саджанець у землю, його ненадовго замочують у воді, проте так, щоб земляна грудка не встигла змитися.
Посадкову яму потрібно наполовину заповнити компостом, що добре визрів, змішаним з родючою землею. Таким же складом ямку засипають після посадки рослини. Саджанці із земляною грудкою можуть продаватися в джутовому обплетенні, яке перед посадкою слід розв’язати, але не знімати повністю, а розгорнути в посадковій ямі.
Деякі садівники воліють висаджувати хвойні «в бруд». Цей спосіб стимулює більш швидке укорінення саджанця. Після засипання посадженої рослини ґрунтом до половини ямки, у неї наливають догори води. Коли та повністю вбереться, ямку засипають грунтом, що залишився, потім, поливають його і ущільнюють так, щоб навколо рослини утворилося невелике поглиблення (5-10 см). Землю зверху слід присипати підстилкою.
Деякі хвойні рослини можуть загинути після посадки, якщо відразу настає сухий та спекотний період. Щоб урятувати молоді рослини, потрібно обернути їх тонким геотекстилем або просто зв’язати пагони мотузкою. Це суттєво скоротить випаровування води з поверхні хвої. Рослини краще приймуться, якщо вранці рясно зрошувати ділянку протягом усього періоду посухи.
Обрізка
Хвойні, як правило, не потребують обрізки, але видаляти засохлі або відморожені пагони все ж таки потрібно. Також обрізка може знадобитися для проріджування густо посаджених рослин. Це необхідно насамперед, щоб їм було достатньо світла. Інакше їхні крони будуть слабкими та недорозвиненими. Обрізка потрібна і для формування крон, зокрема для їх зменшення або надання їм кулястих або пірамідальних форм. Обрізання найлегше переносить сосна, тис, модрина, ялина, кипарисовик, туя. Краще виконувати обрізку навесні. Потрібно пам’ятати, що майже всі хвойні рослини, за винятком тису, не пускають нові пагони в місці обрізки.
Щоб хвойні дерева не надто розросталися, їх можна досить коротко стригти – наполовину, більше половини і на весь приріст. Якщо перше обрізання було виконано ранньою весною, то друге можна провести першій половині літа. Пізні обрізки хвойним не рекомендуються, оскільки ослаблені рослини погано переносять зиму.
Полив
Штучний полив потребують, перш за все, молоді рослини. Поливають їх рідко, але рясно. У жарку погоду хвойні потрібно поливати приблизно раз на 10 днів. Не завадить і обприскування, бо хвоя дуже любить вологе повітря. Поливати потрібно і восени, якщо вона суха, без дощів. Це зміцнить рослини перед зимівлею, оскільки причиною засихання є нестача вологи, а не мороз.
Внесення підживлення проводиться навесні й у першій половині літа. Пізнє підживлення, особливо мінеральними добривами, загальмовує здерев’яніння пагонів, які у такому вигляді стають вразливими для морозів.
Найкращим добривом для хвойних рослин є компост. Вносять його із розрахунку 3-5 кг/м². Для підживлення добре підходить і біогумус, що продається у садових магазинах. Рекомендоване дозування біогумусу залежить від його марки та вказується на упаковці. Мінеральні добрива (азофоска, фруктус) можна вносити в кількості 15-30 г/м², але робити це потрібно навесні і в першій половині літа, але не пізніше.
Мульчування
Необхідно хвойним рослинам обов’язково. У природі землю навколо стовбура вкриває стара хвоя, проте молоді рослини в саду потребують штучного мульчування. Підстилка перешкоджає випаровуванню вологи з поверхні ґрунту, в той же час не протистоїть її проникненню зверху вниз. Вона нівелює різкі температурні перепади, також стримує зростання бур’янів. Як мульча добре підходить недозрілий компост з подрібненої кори. Підійдуть також тирса, або подрібнена солома.
Полив, підживлення, мульчування дозволяють виростити здорові та сильні рослини, які добре переносять зиму. Після випадання снігових опадів бажано струшувати важкі снігові маси з довгих гілок, щоб ті не обломилися під їхньою вагою. Коли такої можливості немає, то гілки потрібно додатково закріпити до стовбура мотузкою або просто зв’язати разом, якщо це молоді рослини.